Моя сповідь!

Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється —
Поти серце українське
З панським не зживеться.
***
Тарас був парубок моторний
І хлопець хоть куди шикарний,
На весь він Інтернет проворний,
Завзятійший од всіх козак.

Він, швидко робить кляті сайти,
І в мережу їх попуска,
Ось і Синяву – рідну неньку,
На всю вселенну прославля.

І банк рятує наче бетмен,
Від злих, небачаних гадюк.
Якби не цей синявський мен,
Навіть клієнт-банку прийшов б каюк!

Ми кубками п’ємо рідненьку,
Реберця стиха поїда,
І бесіду ведем святкову,
Усім козацтвом прославля:

Мед, пиво, брагу, пий Козаче,
Життям наповнюйся сповна!
Дівчат люби, неначе Мачо,
І радуйся ЖИТТЮ щодня!